Болонський процес

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Принципи

Хоча 10 напрямів діяльності становлять головний інтерес членів, необхідним є також зазначення основних принципів Болонського процесу. Створення єдиного Європейського простору вищої освіти може бути досягнуте тільки за умов впровадження його принципів в систему освіти кожної країни. Ці принципи, що було розроблено у відповідності до Болонської декларації та/чи Празьким і Берлінським комюніке, перелічені нижче:

  • міжнародна мобільність студентів та персоналу;
  • автономія університетів;
  • участь студентів в управлінні вищою освітою;
  • громадська відповідальність за вищу освіту;
  • соціальний вимір Болонського процесу.

    Країни-претендентки мають підтвердити згоду дотримуватись зазначених принципів у своїх заявах.

    1. Міжнародна мобільність студентів та персоналу

    “Сприяння мобільності шляхом усунення перешкод для вільного пересування”. (Болонська декларація)

    “Міністри знов підтвердили, що зусилля до сприяння мобільності мають продовжуватися задля того, щоб надати студентам, викладчам, науковцям та адмінистративному персоналу можливість користуватися всіми перевагами Європейського простору вищої освіти, включаючи його демократичні цінності, різноманіття культур і мов та систем вищої освіти”. (Празьке комюніке)

    2. Автономія університетів

    “Європейські заклади вищої освіти, зі свого боку, прийняли виклик та почали брати активну участь у розбудові Європейського простору вищої освіти, керуючись фундаментальними принципами, виголошеними Болонською Великою Хартією Університетів (1988 р.). Цей пункт вельми важливий, оскільки незалежність і автономія університетів гарантують здатність освітньої та наукової системи постійно пристосовуватися до потреб, які еволюціонують у часі, до сподівань суспільства і до прогресу наукових знань”. (Болонська декларація)

    “Міністри погоджуються, що закладам має бути надано право приймати рішення щодо власної внутрішньої організації та адміністрування”. (Берлінське комюніке)

    3. Участь студентів в управлінні вищою освітою

    “Міністри підтвердили, що студенти мають брати участь та впливати на організацію та зміст освіти в університетах та інших вищих навчальних закладах”. (Празьке комюніке)

    “Міністри відзначають конструктивну участь студентських організацій у Болонському процесі та наголошують на необхідності залучення студентів до подальших дій на всіх етапах. Студенти є повноправними учасниками процесу управління вищою освітою. Міністри зазначають, що національні офіційні заходи задля гарантування участі студентів у цьому процесі застосовуються на всьому Європейському просторї вищої освіти. Вони також закликають студентські організації та навчальні заклади до визначення шляхів розширення реальної участі студентів у процесі керування вищою освітою”. (Берлінське комюніке)

    4. Громадська відповідальність за вищу освіту

    “Вони [міністри] підтримали ідею, що вища освіта має розглядатися як суспільне благо, є і завжди залишатиметься громадською відповідальністю...”. (Празьке комюніке)

    5. Соціальний вимір Болонського процесу

    “Міністри знов підтвердили важливість соціального значення Болонського процесу. Необхідність підвищення конкурентоспроможності має поєднуватися з намаганням покращити соціальні характеристики Європейського простору вищої освіти, що має на меті посилення соціального зв’язку та зменшення соціальних та гендерних нерівностей як на національному, так і на європейському рівнях”. (Берлінське комюніке)

© Олена Сірук aka Verbena, 2001 - 2006