Новини | Історія | Адміністрація | Структура | Навчальний процес | Наукові школи | Русский
Абітурієнт | Магістратура | Аспірантура | Докторантура | Бібліотека | Співпраця | Webmaster | English
Інститут філології: історія та сучасність

Інститут філології створено Ухвалою Вченої ради університету 12 листопада 2001 р. на базі двох факультетів – філологічного й іноземної філології та відділення сходознавства. Проте філологія в Київському університеті бере свій початок від часу його заснування, тобто з 1834 року (див. «Нариси з історії Інституту філології»).

З появою інституту відкрились нові можливості в оновленні змісту філологічної освіти, впровадженні новітніх освітніх технологій, опануванні кращим світовим і вітчизняним досвідом, формуванні нової генерації науково-педагогічних кадрів, а головне – у створенні нової моделі випускника-філолога Київського університету – національно свідомого, високо професійного, конкурентноспроможного в науковому, освітньому та культурному просторі. Так, проводиться експеримент із поєднання спеціальностей напряму «філологія». Набутий за цей час досвід показує, що впровадження подвійних спеціальностей забезпечує взаємозбагачення різних філологічних галузей в аспекті їх викладання та наукового дослідження. Було узгоджено плани підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за різними профілями філологічної освіти, відбулося забезпечення їх фахівцями споріднених філологічних підрозділів (за умови збереження відповідного фахового спрямування навчальних планів). Тепер студентам на спеціальностях «українська мова та література», «російська мова та література», «фольклористика», «класичні мови» присвоюється друга кваліфікація – «викладач іноземної мови», славісти, фольклористи, студенти спеціальності «літературна творчість» здобувають ще й фах – «викладач української мови та літератури», а перекладачам за новими навчальними планами значно збільшено кількість годин на вивчення структури та стилістики української мови в перекладацькому аспекті, адже ми готуємо насамперед перекладачів з іноземної мови на державну. Також зросла кількість наукових конференцій, на яких проблеми розвитку української мови і літератури досліджуються у взаємозв’язках з іншими мовами та культурами і навпаки. Bарто зазначити, що фахова доцільність створення Інституту філології в нашому університеті підтверджується пізнішим виникненям подібних структур в інших вищих навчальних закладах України, зокрема Львівському національному університеті ім. І.Франка, Київському національному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова, Прикарпатському державному університеті ім.В.Стефаника, Бердянському державному педагогічному університеті.

На сьогодні Інститут філології є найбільшим підрозділом університету. У ньому навчаються понад 3000 студентів, на 32 кафедрах і майже 20 навчально-наукових лабораторіях та науково-методичних центрах працюють близько 650 викладачів, зокрема 70 докторів наук і професорів, 273 кандидата наук і доцента. Причому кадровий склад поповнюється в основному нашими випускниками, що допомагає зберегти спадкоємність освітньо-педагогічних і наукових традицій, плекати дух патріотизму.

В інституті розроблено і впроваджено триступеневу програму підготовки фахівців. Випускники отримують кваліфікацію бакалавра, спеціаліста, магістра відповідно до напряму підготовки. Новими навчальними планами передбачено перехід з 2010-2011 навчального року на двоступеневу програму підготовки – бакалавра і магістра (навчання останнього збільшено до двох років).

Загалом студенти інституту вивчають 32 мови. За кількістю майбутніх фахівців перше місце посідає українська філологія. За спеціальностями із західної філології інститут готує філологів-викладачів та дослідників іноземних мов і літератур, а також перекладачів з англійської, іспанської, італійської, нідерландської, німецької, новогрецької, румунської, французької, шведської мов, а за спеціальностями зі східних мов та літератур викладаються азербайджанська, арабська, гінді, китайська, корейська, перська, турецька, японська мови, чим може похвалитися не кожен знаний університет Європи. Також ми готуємо фахівців з російської, польської, чеської, хорватської, сербської, болгарської та класичних (грецької і латинської) мов і літератур. Усі студенти, опановуючи основний фах, вивчають ще й різні курси з української мови та літератури. У процесі навчання вони проходять ряд практик: фольклорну, діалектичну, перекладацьку, архівну та педагогічну. Для них обладнано декілька комп’ютерних класів з доступом до мережі Інтернет та електронної бази університетської бібліотеки, працюють лабораторії комп’ютерної лінгвістики та експериментальної фонетики. В інституті працює ряд мовно-інформаційних центрів, зокрема англійський, італійський, корейський, німецький, турецький, французький, слов’янських мов ін. Ведуться переговори про відкриття білоруського центру. Свої творчі обдарування студенти виявляють у різноманітних гуртках, спортивних секціях, мистецьких об’єднаннях. У нас працює Літературна студія імені Максима Рильського (керівники – проф.Н.Костенко, доц.О.Яровий), що об’єднує обдаровану молодь – поетів, прозаїків, драматургів, літературних критиків, твори і праці яких публікуються в щорічних збірниках «Сві-й-танок» і «Сполучник». Чимало вихованців студії стали членами Спілки письменників України (О.Башкірова, О.Бросаліна, Л.Мудрак, О.Стусенко та ін.). А гостями студентської «Літературної вітальні», господарем якої є проф. Ю.Ковалів, лише в останні роки ставали знані майстри слова В.Медвідь, М.Сом, О.Чорногуз та ін., викладачі інституту – поети і прозаїки О.Астаф’єв, Т.Маленька, А.Мойсієнко, А.Ткаченко, Г.Штонь. У межах проведення мистецького фестивалю «Східні чари» відбуваються спектаклі, в яких беруть участь сотні студентів-японістів, арабістів, іраністів, індологів і тюркологів. Естетичному розвитку студентів сприяє відкрита у 2006 році Мистецька зала, в якій відбуваються виставки сучасних майстрів. Зокрема, великий інтерес викликали експозиції картин Марфи Тимченко, виконаних у стилі петриківського розпису, народних ікон на склі митця з Вінничини Олександра Ковальчука та писанок майстрині Оксани Білоус, а також полотна художників Володимира Гарбуза, Валерія Даниша, Олександра Брєзкіна, Григорія Тоня, Лариси Костенко.

Справжньою окрасою в мистецькому житті ІФ, та й всього університету є фольклорно-етнографічний ансамбль «Роксоланія», створений на кафедрі фольклористики. Його голосом і музикою мали змогу милуватися не лише наші студенти, а й глядачі за межами України, зокрема на міжнародних фестивалях мистецтв у турецьких містах Селіфке та Газіантеф (липень 2009 р.). У 2005 році він удостоєний звання «Народний ансамбль української музики», а в 2009 році підтвердив це звання.

Необхідно наголосити, що навчання студентів в аудиторії, їх участь у численних заходах поза нею мають не лише фаховий і естетичний аспекти, а й патріотичний, зумовлений необхідністю виховання національно свідомого громадянина України, що є одним із безумовних пріоритетів діяльності інституту.

Закономірно, що конкурс серед вступників до Інституту філології постійно зростає. Так, у 2002 р. абітурієнтами до нас було подано 1200 заяв, а в 2009 р. – 2800 заяв. Зріс конкурс на спеціальність «українська мова та література, іноземна мова» (з 2,5 у 2002 р. до 4,5 у 2009 р.), ще помітніше – на спеціальність «англійська мова і література та переклад» (з 6 у 2002 р. до 19 у 2009 р.), що не в останню чергу пояснюється наданням випускникам права одержати подвійну спеціальність, а також на спеціальність «східні мови і літератури та переклад» (з 2,5 у 2002 р. до 8,5 у 2009 р.).

Одним із найважливіших аспектів діяльності інституту є навчально-методична робота. Ми прагнемо насамперед до забезпечення навчального процесу підручниками, навчальними посібниками, програмами, авторство яких належало б інститутським викладачам. Лише в останні роки книжкова полиця студента-філолога поповнилася такими підручниками як «Латинська мова» Л.Звонської, В.Шовкового (2003), «Версифікація: теорія і практика віршування» Г.Семенюка, А.Гуляка, О.Бондарєвої (2008), «Історія української літератури кінця ХУІІІ – 60-х років ХІХ століття» Л.Задорожної (2008), «Комп’ютерна лінгвістика» Н.Дарчук (2008), «Українська література для іноземних студентів» С.Дядечко, О.П’ятецької (2010), «Перекладознавство» Т.Кияка (2010), «Іспанська мова для студентів факультетів іноземної філології» Н.Корбозерової (2011), «Чеська мова для українців» О.Паламарчук (2011), «Вступ в теорію міжкультурної комунікації» И.Алексєєвої (2011). Водночас значна увага науковцями інституту приділяється створенню підручників для середньої школи. Тут можна згадати видання «Українська література. Підручник для 11 класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів» Г.Семенюка та ін. (2002, 2012), «Наша англійська. Підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів» Л.Биркун (2004), «Німецька мова. Підручник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, коледжів» В.Залевської, Е.Лисенко та ін. (2005), «Російська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання» О.Снитко та ін. (2005), «Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів» О.Міщенко (2005, 2011). Переважна більшість підручників і навчальних посібників видається з грифом Міністерства освіти і науки України.

Професорсько-викладацький колектив інституту веде значну наукову роботу, досліджуючи актуальні проблеми філології. Увагу фахівців привертають монографії І.Голубовської «Етнічні особливості мовних картин світу» (2004), Л.Коломієць «Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії)» (2004), Г.Семенюка, Л.Задорожної та ін. «Шевченкознавство в Київському університеті» (2004), О.Івановської «Український фольклор як функціонально-образна система суб’єктивності» (2005), Л.Звонської «Ґенеза парадигми темпоральності у давньогрецькій мові» (2006), Л.Сахарчук «Методологія комунікативних досліджень» (2006), Г.Мережинської, Т.Комінарець «Російська постмодерна література кінця ХХ – початку ХХІ століття: знаковий код і стратегії художнього пошуку (на матеріалі прози та драматургії)» (2007), Т.Бовсунівської «Основи літературних жанрів» (2008), О.Горенко «Антропонімічний вимір американського романтизму» (2008), Ю.Коваліва «Літературна герменевтика» (2008), І.Прушковської «Краса і любов» Шейха Галіба (до проблеми індійського стилю у турецькій літературі)» (2008), О.Ніки «Модус у староукраїнській літературній мові другої половини ХУІ – першої половини ХVІІ ст.» (2009), колективна монографія «Мовознавство і літературні зв’язки України з країнами Сходу» (2010), «Українська компаративістика: концептуальні проекції» Л.Грицик (2010), «Етнономінації в дзеркалі міжкультурної комунікації» А.Левицького і Ю.Святюк (2010), «Світ сакрального слова Т. Шевченка» Н.Слухай (2011), «Тарас Шевченко і фольклор» С.Росовецького (2011) та ін., в яких відбито результати фундаментальних досліджень у галузях літературознавства та мовознавства.

Статті вчених інституту публікуються в наукових виданнях «Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», «Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія», «Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Східні мови та літератури», «Шевченкознавчі студії», «Літературознавчі студії, «Полоністичні студії» та ін. Усього ж у нас видається 19 збірників наукових праць, 14 з яких атестовані ВАК України.

За час існування Інституту філології було надруковано 162 монографії, 142 підручники, 113 словників, 977 навчальних посібників, понад 8525 наукових статей.

Щороку в інституті проводиться значна кількість наукових конференцій різних рівнів – міжнародних, всеукраїнських, міжуніверситетських. Протягом минулого навчального року відбулося 17 таких конференцій (відповідно 8, 4, 5). Помітними подіями в науковому житті стали міжнародні наукові конференції «Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі» (22 жовтня 2008 р.), «Українська культура в історичному розвитку та державотворенні», присвячена 170-річчю від дня народження Павла Чубинського (11-12 лютого 2009), «Гоголівський модус буття: література, мова, культура» (2 квітня 2009 р.), всеукраїнська наукова конференція, присвячена 195-річчю від дня народження Тараса Шевченка (12 березня 2009 р.), міжвузівські наукові конференції, присвячені 90-річчю від дня народження О.Коломійця (19 березня 2009р.) та 80-річчю від дня народження Юрія Мушкетика (19 травня 2009 р.) тощо. Їх проблематика завжди актуальна і різноманітна, що дозволяє залучати не тільки провідних учених інституту і всього університету, а й науковців академічних установ та інших вищих навчальних закладів, зарубіжних фахівців. Окремо можна згадати конференції та наукові читання, присвячені видатним ученим і діячам культури України, університетським викладачам, на яких по-новому були висвітлені постаті М.Максимовича, О.Бодянського, А.Кримського, М.Калиновича, О.Білецького, П.Чубинського, І.Шаровольського, Ю.Жлуктенка, Т.Якимович, Є.Литвиненко, М.Грицая, І.Кучеренка, Н.Тоцької, Л.Скалозуб, С.Семчинського, Л.Дунаєвської, Г.Кочура, М.Лукаша, А.Кулинича.

В Інституті філології виконуються бюджетні наукові теми, як от «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації», низка договірних наукових тем (наприклад, «Роксоланська поезія від Петра Могили до Івана Мазепи»), одержаних на конкурсній основі на замовлення Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки Київської міської ради та інших установ і організацій, що свідчить про авторитет і конкурентноспроможність наших учених. Важливо, що результати наукових досліджень впроваджуються в навчальний процес, сприяючи оновленню нормативних курсів, розробці багатьох спеціальних курсів (за останні роки – понад 70).

В Інституті філології ведеться велика робота по підготовці наукових кадрів через докторантуру та аспірантуру. На сьогодні тут проходять підготовку 34 докторанти та 241 аспірант із 18 спеціальностей. Дисертаціями керують переважно доктори філологічних наук і, як виняток, доценти, які мають спеціальний дозвіл Вченої ради університету. Захисти дисертацій відбуваються на засіданнях 4 спеціалізованих учених рад, котрі працюють ритмічно й інтенсивно. Упродовж 10 років було захищено 58 докторських дисертацій і 418 кандидатських дисертацій, що свідчить про продуктивність мовознавчих і літературознавчих наукових шкіл. Слід відзначити також зростання в останні роки ефективності докторантури й аспірантури (55-60%).

Активною є також участь у науковій діяльності наших студентів, які оволодівають навичками науково-дослідницької роботи під час написання бакалаврських, дипломних і магістерських робіт. Кращі з них виступають на щосеместрових наукових студентських конференціях, публікують статті у збірниках наукових студентських праць, поповнюють ряди аспірантів. Вони неодноразово виборювали найвищі нагороди НАН України – Премії за кращі наукові роботи серед студентів і молодих учених у галузі літературознавства та фольклористики (О.Боронь, А.Гудима, В.Левицький, С.Саксєєв, М.Чорна, А.Шестак та ін.), ставали переможцями Всеукраїнського конкурсу наукових робіт (М.Бондаренко, В.Вдовиченко, А.Карабан, Н.Каськун, Л.Кияк-Редькович, Л.Мельникова, Т.Петренко, А.Скребньова, Н.Щербина, А.Домріна, Т.Фурманчук, В.Тесленко та ін.). А за результатами першого туру Всеукраїнської студентської олімпіади та Всеукраїнського студентського конкурсу наукових робіт із філологічних дисциплін у 2009 р. визнані переможцями та призерами 17 студентів інституту. В 2011 році студенти Інституту філології отримали 14 призових місць на Всеукраїнській студентській олімпіаді і 7 дипломів переможців Всеукраїнського студентського конкурсу наукових робіт. Це наша гідна зміна і свідчення великих потенційних можливостей майбутніх філологів.

Інститут філології має широкі міжнародні зв’язки, співпрацює з багатьма навчальними та науковими установами світу. Так, виконуються спільні наукові проекти з Флорентійським університетом (Італія), Університетом Газі (Туреччина), університетом м. Констанц (Німеччина), університетом Сорбонна, Університетом імені Поля Валері (Франція), Московським державним університетом (Росія). Ми підтримуємо постійні зв’язки з Королівською академією наук Нідерландів, національною академією наук Македонії. Наші студенти, аспіранти, викладачі мають можливість поїхати на мовну практику чи на стажування до навчальних закладів Азербайджану, Болгарії, Греції, Іспанії, Італії, Китаю, Кореї, Німеччини, Польщі, Хорватії, Чехії, Японії. З інституту в закордонних відрядженнях у 2008 році побувало 273 особи, зокрема викладачі (128) і студенти (137), а в 2009 році – 152 особи, з них 39 викладачів, 1 докторант, 5 аспірантів і 107 студентів. У цьому ж році ми відкрили Інститут Конфуція, підписали угоду про співпрацю з Паризьким національним інститутом східних мов і цивілізацій, готуються до підписання угоди з університетом м.Любляна (Словенія), а також розробляється спільна магістерська програма з Інститутом Й.-Г.Гердера (Лейпціг, Німеччина) та ін. Крім переваг прямого партнерства, викладачі та студенти мають змогу брати участь у конкурсах на отримання грантів і стипендій, а також у міжнародних конференціях, спільних проектах, перекладах, наукових розробках. Видано низку робіт між культурної тематики. Кілька десятків наших професорів і доцентів – члени міжнародних організацій, комісій, комітетів. Відповідно до між університетських угод ми приймаємо в себе студентів-україністів з Польщі, Чехії, Сербії, Хорватії на так зване включене навчання (у минулому навчальному році їх було 74 особи), а також іноземних студентів і стажистів (у 2008-2009 навчальному році їх було відповідно 142 і 15 осіб, а цьогоріч – 136 та 16 осіб). Добре зарекомендувала себе Літня школа україністики (директор – проф. Р.Радишевський), де слухачам з багатьох країн Європи та Америки читаються лекції з українознавчих дисциплін. Навзаєм наших студентів навчають понад 20 іноземних лекторів.

Інститут регулярно відвідують зарубіжні гості. Це були зустрічі з послами і державними діячами, письменниками і науковцями. Протягом вересня цього року, ми, наприклад, приймали делегації з Білорусі, Німеччини, Польщі.

Сьогодні Інститут філології – це потужний освітній і науковий заклад, високопрофесійний колектив якого готує кадри філологів для України та багатьох інших країн, розкриває перед нашою талановитою молоддю надбання української і світової науки та культури.

Детальну інформацію про нинішніх головних керівних осіб Інституту філології можна знайти у розділі Адміністрація. Перелік підрозділів Інституту філології та їхні координати подано у розділі Структура.
© Олена Сірук, 2001 - 2014