Лабораторія експериментальної фонетики

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Історія

І.П.СунцоваЗ часу свого заснування завідувачем кафедри загального мовознавства доцентом І.П.Сунцовою (1944 р.) Лабораторія експериментальної фонетики є підрозділом філологічного факультету, а нині — Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Лабораторія забезпечує експериментально-дослідні роботи з фонетики українського, російського, польського, англійського, німецького, іспанського, французького, румунського мовлення, а також контрастивне зіставлення фонетичних систем таких мов, як корейська, китайська, гінді, індонезійська та ін. з системами української та російської мов. Велика увага приділяється нормативним аспектам української вимови.

Н.І.ТоцькаНа базі експериментальних досліджень захистили кандидатські та докторські дисертації Н.І.Тоцька, Л.І.Прокопова, Л.Г.Скалозуб, П.С.Вовк, Е.І.Лисенко, Т.С.Міщенко, Р.І.Ремізовська та багато інших фахівців з фонетики і методики викладання мови як іноземної.

Л.Г.Скалозуб З поглибленням досвіду експериментального вивчення мовлення, створенням нових експериментальних прийомів дослідження та вдосконаленням процедури їх опису, наприклад, динамічного кінорентгенографування, тензоосцилографування, в лабораторії було накопичено значні фонди, в яких міститься надзвичайно цінний матеріал для вивчення типології мови і динаміки мовлення. Це, у свою чергу, дозволило у межах вказаних прийомів спрямувати увагу на артикуляторну динаміку мовленнєвого процесу. Починаючи з 60-х років, динаміка мовлення стала основним предметом наукового дослідження і узагальнення. У 1979 році вийшла спеціально присвячена цій загальнотеоретичній проблемі монографія Л.Г.Скалозуб "Динамика звукообразования" (К., 1979), в якій на матеріалі російської мови викладено основні принципи організації рухової активності артикуляторів під час вимовляння. Варто відзначити, що неабияка зацікавленість світової науки саме у вивченні аспекту динаміки мовлення припадає на 80-і роки, коли з'являються більш досконалі технічні можливості для вивчення складного аспекту породження мовлення, а саме комп'ютерні програми і математичне забезпечення обрахунків дії артикуляторного механізму звукотворення. Процедура опису артикуляторної динаміки вдосконалювалася протягом 20 років і запроваджена в дослідженнях, які спираються на українське, російське, німецьке, іспанське, румунське мовлення (захищено 7 кандидатських дисертацій).

Протягом останніх 10 років співробітники ЛЕФ розробляють Артикуляторну модель мовленнєвої активності, яка спирається на онтологічні критерії та ознаки процесу артикуляції. Прикладний аспект даної моделі спрямований, у першу чергу, на розвиток комп'ютерних технологій мовлення, а також на біомедичні, біоінженерні, психолінгвістичні розвідки.

Зараз лабораторія створює порівняльну лінгвістичну базу даних частотності різнорідних сполучень сегментів українського та російського мовлення за ознаками артикуляційних поз і режимів роботи, притаманних структурі артикуляційного жесту (20 тис. фонетичних слів поетичного і 200 тис. слів прозового художньо-публіцистичного тексту). Проходить апробацію спеціально створена програма перекодування графемної інформації в символи артикуляційних координацій. Продовжується накопичення звукової бази даних українських, російських та румунських складів для осцилографічного, спектрометричного та перцептивного аналізу в термінах артикуляційних рухів. І нарешті розпочато роботу над синтезатором українського мовлення.

Пройшла захист кандидатська робота Т.В.Бобкової "Сонанти українського, російського та польського мовлення на матеріалі кінорентгенографування (експериментально-фонетичне дослідження)" 2002 р.

У процесі укладання - частотний словник складів української мови різних структур для методики викладання української і російської мов як іноземних. Готується до друку посібник "Міжнародний фонетичний алфавіт IPA" для курсів Загальна фонетика, Загальне мовознавство, Вступ до мовознавства, Прикладна лінгвістика з метою оволодіння міжнародними фонетичними стандартами звуко-буквених відношень і подальшого cамостійного їх використання в мережі Internet для орієнтації в текстах з іноземної наукової літератури, у науково-дослідній роботі, а також для впровадження в опис та викладання рідної та іноземних мов.

У 2001 році зусиллями співробітників лабораторії видано колективну монографію "Загальна та експериментальна фонетика" (К.: Видав. дім Соборна Україна, 320 с.), в якій узагальнюються наслідки 50-річної роботи лабораторії, окреслюються теоретичні і дослідницькі перспективи подальших фонетичних розвідок, вміщено матеріали конференції.

Разом із кафедрою сучасної української мови у 2002 р. видано посібник "Сучасна українська літературна мова. Фонетика" для студентів-філологів (автори — Н.П.Плющ, О.В.Бас-Кононенко, З.В.Дудник, О.М.Зубань), який, крім програмного матеріалу, включає численні тести і зразки фонетичного розбору.

    Перспективи наукових розвідок ЛЕФ спрямовано на інтеграцію зі світовими напрямками досліджень в галузі прикладної фонетики й лінгвістики, зокрема на
  • створення алгоритмів лінгвістичної обробки текстових масивів;
  • накопичення аналогових баз даних української нормативної вимови;
  • нормалізацію вимови маловживаних звукосполучень, прізвищ, абревіатур тощо;
  • визначення мультилінгвальних (універсальних) рис Артикуляторної Моделі.
© Олена Сірук, 2001 - 2014