Кафедра фольклористики

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Колишні співробітники

Грищенко Ірина Василівна, 26.01.1974 р.н., смт. Іванівка Херсонської обл., к.філол.н. Закінчила Мелітопольський державний педагогічний інститут за фахом «вчитель української мови і літератури та англійської мови і зарубіжної літератури». Працювала викладачем української мови та літератури та англійської мови у Мелітопольському училищі культури.

2005 р. захистила кандидатську дисертацію «Народна проза Куп’янщини у записах Петра Іванова: сюжет, мотив, образ».

Працювала провідним фахівцем кабінету антропології Інституту культурологічних та етнополітичних досліджень імені Іларіона Київського (МАУП) (2005-2006 рр.). За сумісництвом – викладачем кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005-2006 рр.).

З 2007 р. працювала старшим науковим співробітником відділу філософії освіти та освітніх технологій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України; старшим викладачем, доцентом кафедри культурології Національного університету біоресурсів і природокористування України, секретарем вченої ради Природничо-гуманітарного ННІ того ж ун-ту.

З 2010 р. – докторант кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Грищенко І.В. є автором монографії «Народна проза Куп’янщини у записах Петра Іванова: сюжет, мотив, образ», співавтором колективної монографії, упорядником 3 фольклорних збірників, автором 30 наукових праць, зокрема: «Народні казки, зібрані Петром Івановим» (2003), «Фольклористична діяльність Петра Іванова //Дослідники українського фольклору: невідоме та маловідоме» (2008), «Міжетнічні стосунки в українських народних казках» (2009), «Народна проза Куп’янщини у записах Петра Іванова: сюжет, мотив, образ» (2010).

Лисюк Наталія Анатоліївна, 31.01.1952, м. Київ, канд. філол. н. Закінчила 1976 р. з відзнакою відділення рос. мови і літ-ри філологічного ф-ту Київ. ун-ту. Працює в Київ. ун-ті з 1977 року ст. лаборантом, викладачем кафедри рос. мови підготовчого ф-ту для іноземних громадян, кафедри рос. мови Укр. ін-ту міжнародних відносин, з 1996 р. – асистентом, доцентом кафедри фольклористики.

Фольклорист, літературознавець, редактор, перекладач, праці якого публікувалися в академічних виданнях Польщі, Росії. Дослідниця купальського та весільного обрядів, теоретичних засад міфу та міфологічних коренів фольклору. Автор понад 60 публікацій, у т.ч. понад 40 фольклористичного спрямування, зокрема статей “Весілля як містерія безсмертя” (1993), “Ой на морі, на мар’яні” (1994), “Егда мимо нощь ходит...” (1996), “Релікти культу великих рогатих тварин у східнослов'янській народній культурі” (1996; 2000), “Варіативність міфологічного образу в діахронії” (1997), “Купальський хронотоп” (1998), “Топос как сюжетообразующий фактор восточнославянского эпоса” (1999), “Поняття архетипу в народній культурі” (2001), “Технології творення в українських космогонічних колядках та легендах” (2001), “Міфологічна природа постійного епітета” (2001), “Жіночі казки” в світлі концепції В. Я. Проппа” (2002), “Технократизм шумерських міфів творення: космо- та антропогонія “(2002), “Фольклорне підґрунтя поеми-комедії Т. Г. Шевченка “Сон” (2002), “Магия жениха и невесты в восточнославянсклом свадебном обряде” (2003), “Явище епюра в народнопоетичній творчості” (2003).

До кола її наукових інтересів входять також питання португальської фонології, етнолінгвістики, літературознавства. Написала низку студій, присвячених творчості А.Ахматової, проблематиці роману М.Булгакова “Майстер і Маргарита”, концептуальним моделям літ-ри соцреалізму, творів Лесі Українки, Т.Шевченка, Ф.Кафки.

Уклала навч. посібник для магістрантів “Сутність міфу та його функції” (2003), програми з історії народної художньої культури, фольклору в етнолінгвістичному висвітленні.

Малинська Наталія Анатоліївна, 19.04.1951, м. Рівне, докт. філол. н., доцент. Закінчила 1973 р. з відзнакою відділення укр. та чеської мов і літ-р філологічного ф-ту Київ. ун-ту. Працювала в Київ. ун-ті в 1977–1981 рр. викладачем кафедри рос. мови як іноземців ф-ту міжнародних відносин і міжнародного права, з 1992 р. – доцентом кафедри фольклористики.

Фольклорист, літературознавець, праці якого публікувались у Чехословаччині, Угорщині. Знаний епосознавець, дослідниця проблеми героїчного в народному епосі, походження, ідейної специфіки і поетики українських народних дум, взаємозв’язків фольклору і літератури. У її науковому доробку - монографія “Думна героїка. Канон. Література. Онтологія спадкоємності” та понад 40 інших публікацій, зокрема статті “До проблеми вивчення героїчного в українському фольклорі” (2000), “Функціональна специфіка категорії героїчного в билинах і українських історичних піснях та думах”, “До проблеми героїчного в народному епосі та документальних хроніках”, “Народнопоетичний канон і нова українська література”, “Козацтво в українських прислів’ях та приказках”, “Українські думи в історико-літературній та критичній рецепції”, “До питання змістового визначення дум”, “Жанрово-змістова специфіка героїчних дум”, “Поетика героїчних дум”, “Фольклор. Фольклоризм. Література”, “Інноваційні духоструми бароко”, низка студій, присвячених критичній науковій рецепції українських дум, зокрема в сприйнятті М. Драгоманова, С. Єфремова, І.Франка, та відображенню думних традицій у творчості В.Стуса, П.Тичини, Т.Шевченка, Ю.Яновського.

Займалася також компаративними літературознавчими дослідженнями, зокрема проблемою українсько-чеських та українсько-словацьких літературних взаємозв’язків і взаємовпливів на матеріалі творчості Т.Шевченка, Лесі Українки, Ю.Яновського, О.Гончара.

Уклала посібник з українознавства для студентів-іноземців, матеріали про життя і творчість П.Житецького та П.Мартиновича до курсу "Історія української фольклористики". Була керівником 2 кандидатських дисертації та 1 докторської дисертації.

Сорочук Людмила Василівна, 11.05.1966 р.н., м.Корець, Рівненська обл., к.філол.н., асистент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий співробітник Центру українознавства.

1997 р. закінчила педагогічне відділення Українського державного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.

З 2002 р. – молодший науковий співробітник Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2004 р. – захистила кандидатську дисертацію на тему «Система поетичного моделювання світу в календарно-обрядовій поезії». Протягом 2005¬¬-2010 рр. очолювала напрям наукового дослідження «Освітні аспекти самозбереження та розвитку українства». Працює над науковою проблемою «Фольклорно-обрядова традиція українців як складова національної культури».

Працює на кафедрі фольклористики з 2009 р. Викладає курси «Міфологія», «Етногенез і міфологія в контексті українського фольклору», «Українське декоративно-ужиткове, образотворче мистецтво» студентам-фольклористам.

Нагороджена Грамотою Української Всесвітньої Координаційної Ради за вагомий внесок у згуртуванні українства, збереження і плекання національних цінностей, піднесення авторитету української науки і культури та утвердження іміджу України в світі (2007); отримала Подяку від українського земляцтва «Водограй» за плідну роботу в напрямку розвитку освіти українського зарубіжжя та активну співпрацю з українським земляцтвом «Водограй» м. Сілламяе (Естонія, 2009).

Автор понад 50 публікацій, серед яких 3 колективних монографій (у співавторстві), навчальний посібник «Українознавство» (у співавторстві) та навчально – методичний посібник «Український світ» для вчителів недільних шкіл українського зарубіжжя. Основні публікації: «Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості» (2009); «Талановитий поступ та трагічна доля (до 110-річчя від дня народження Катерини Грушевської)» (2010); «Народна іграшка як вияв традицій народного виховання в українській родині» (2010); «Етнопедагогіка як феномен національно-культурного самовираження українців» (2010).

© Олена Сірук, 2001 - 2014