Кафедра історії української літератури і шевченкознавства

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Лабораторія шевченкознавства

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка при кафедрі історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології функціонує навчальна лабораторія шевченкознавства. Працює під керівництвом кафедри історії української літератури та шевченкознавства, яку очолює провідний вчений-шевченкознавець проф. Л.М.Задорожна.

Лабораторія створена сорок років тому до 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка, спочатку як кабінет шевченкознавства. З нагоди 175-річчя від дня народження Поета, в 1989 році, була перейменована в Шевченківський науково-дослідний центр, з 1992 року – навчальна лабораторія шевченкознаства. В різні роки зав. лабораторією працювали Я. Мусенко, О. Міщенко, Л. Нілова, з 1993 р. – В. Гнатенко.

До 1961 року в університеті не було установи, яка б мала шевченківський координаційний центр, проте шевченкознавство в Київському університеті мало свою славну традицію. В різний час тут зосереджувався значний контингент вчених-шевченкознавців та діячів великої історичної і культурної ваги, які мали те чи інше відношення до творчості Шевченка. Згадаймо імена вихованців та викладачів університету: А.Гожалчинський, Л. Совінський, В.Антонович, М.Драгоманов, М.Лисенко, П.Куліш, П.Свєнціцький, С.Єфремов, В.Доманицький, Д.Чижевський, О.Грушевський, П.Филипович, М.Зеров, О.Дорошкевич, Є.Кирилюк, О.Білецький, М.Комишанченко, Г.Сидоренко, Ф.Кислий, В. Неділько...

Сьогодні активно працюють у галузі шевченкознавства вчені університету – проф.Задорожна Л.М., доц. Задорожна С.В проф. Костенко Н.В., проф. Молотаєва Н.Ф., доц. Росовецький С.К., викладач Боронь О. В.

Цікаво, що перші спроби критичного аналізу окремих творів Шевченка належать студенту університету Є.Моссаковському(1860). У першу річницю смерті Шевченка з друкарні унверситету св. Володимира вийшла книжечка поезій Шевченка в перекладах польською мовою студента А.Гожалчинського (примірник цього видання зберігається в фондах лабораторії). Аспірант кафедри історії української літератури і шевченкознавства С. Саксєєв ( другий рік навчання) досліджує проблему історичного розвитку поглядів на психологію творчості Т. Г. Шевченка.

Перший шевченківський збірник в університеті – «Пам”яті Т.Г.Шевченка. Наукові записки. Збірник філологічного факультету” (1939р.). За останні сорок років ще вийшли такі найголовніші видання: Чавдаров С. “Педагогічні ідеї Тараса Григоровича Шевченка» (1959), М.Рудько «Тарас Шевченко і Київський університет. З додатком документів і матеріалів»(1959), «Тарас Шевченко», «Голос Шевченка над світом»(обидва – 1961), «Вивчаємо Шевченка», «Дослідження творчості Т.Г.Шевченка», «Т.Г.Шевченко і слов’янські народи»( всі три – 1964)», П.Попов “Шевченко і Київський університет”(1964), Г.Сидоренко «Ритміка Шевченка»(1967), М.Грицай, В.Неділько, Г.Неділько, С.Задорожна «Т.Г.Шевченко і літературне життя Київського університету», Н.Гаєвська, М.Дубина, Л.Задорожна «Тарас Шевченко. Навчальний посібник” (обидві 1989), М. Комишанченко „Тарас Шевченко в українській критиці” (1969), «З історії українського шевченкознавства» (1972), Г.Неділько, В.Неділько «Тарас Шевченко. Семінарій» (1985). Останнім часом вийшли монографічні праці – Л.Задорожна «Т.Г.Шевченко і вірменська література»(1991), Костенко Н. Метричний довідник до віршів Тараса Шевченка: Методична розробка з курсу віршознавства» (1994), Слухай (Молотаєва) Н. «Художній образ у дзеркалі міфа етносу: М.Лермонтов, Т.Шевченко (лінгвосеміотичний аспект (1995), Кім Сук Вон «Шевченко і корейська література» (1997), А. Мойсієнко „Слово в апперцепційній системі поетичного тексту. Декодування шевченкового вірша” (1997), Ю.Дядищева-Росовецька “Фольклор і поетичне слово Тараса Шевченка”(2001), „Інтеграція позитиву в творчості Шевченка. Аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і стилю” (2002) – автори: Л.Задорожна, О. Боронь, Я. Вільна, С.Задорожна, С. Саксеев, О Ґудзь; О. Боронь „Поетика простору в творчості Тараса Шевченка (2005).

Лабораторія шевченкознавства надає консультації та іншу науково–методичну допомогу студентам. Забезпечує студентів, бакалаврів, аспірантів і викладачів науково–критичною літературою. Маємо унікальні видання – прижиттєвий “Кобзар” Т.Шевченка, “Доля” (автор-упорядник В.Шевчук), “Святиня” (науково-історичний літопис З.Тарахан-Берези), праці О.Кониського, П.Зайцева, Л.Білецького, С.Єфремова, Л.Плюща, С.Смаль-Стоцького, Л. Луціва, Б.Лепкого, П. Одарченка та ін.

Слідкуємо за новинками з шевченкознавчої літератури. Останнім часом фонд шевченкознавчої книгозбірні поповнився працями Г. Клочека, В. Пахаренка, В.Шевчука, В.Смілянської, Г.Грабовича, В. Яцюка. Маємо 10-томне „Повне зібрання творів Шевченка” (1939–1964): 6 томів найповнішого 12–томного видання спадщини Т. Шевченка, 4-томне діаспорне видання „Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка. Редакція й упорядкування О. Ільницького та Ю. Гавриша” (2001) тощо. Наш фонд поповнився шевченкознавчою літературою з архіву Г.Вервеса, яку нам передала наукова університетська бібліотека ім. Максимовича.

З ініціативи лабораторії в 1994 році вперше в історії університету проводився шевченківський конкурс на кращий оригінальний літературний, художній і музичний твори, шевченкознавче дослідження і виконавську майстерність. Цей захід був підтриманий наукової частиною ректорату. Переможці конкурсу були відзначені грошовими преміями та іменними подарунками. Кращі дослідження студентів були надруковані в студентських наукових збірниках.

Відрадно відзначити, що в 2005 році лауреатами премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підготовку підручника та веб-сайту „Електронна бібліотека творчості Тараса Шевченка” стали зав. кафедри історії української літератури і шевченкознавства Л.М. Задорожна, зав. кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики. П.О.Бех і доцент кафедри інформаційних систем факультету кібернетики В.П Шевченко. Згідно з розкладом занять в лабораторії читаються загальні оглядові курси, проводяться спецкурси та спецсемінари по вивченню життя і творчості Т.Шевченка.

Лабораторія бере безпосередню участь в організації традиційних шевченківських святкувань, в підготовці конференцій, зустрічей з відомими шевченкознавцями тощо.

На часі нове, з позицій сьогодення, прочитання життєпису поета і художника Шевченка. Назріла потреба осмислення поступального розвитку науки про Шевченка в Київському університеті. Перша спроба бібліографічного покажчика «Шевченкознавство в Київському університеті»( автор-укладач В.І. Гнатенко) вийшла у трьох збірниках «Шевченкознавчих студій»(2001–2003). На цьому бібліографічному матеріалі створена перша спроба наукового коментаря шевченкознавчих праць викладачів університету – колективна монографія Л.М.Задорожна, Г.Ф.Семенюк, С.К.Росовецький, Я.В.Вільна, С.В.Задорожна, В.І. Гнатенко. “Шевченкознавство у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка” ( 1860-2003), вийшла у світ 2004 року до 190-річчя від дня народження Поета.

Останнім часом навчальна лабораторія шевченкознавства працює над створенням окремих електронних бібліографічних покажчиків критичних праць: поетичні твори Шевченка, проза митця, драматургія Шевченка, мовна майстерність, Шевченко-художник, Шевченко і народна творчість тощо.

Лабораторія укомплектовується новими технічними засобами. Ведеться активна робота комп’ютеризації шевченкознавчої науки.

Лабораторія підтримує творчі стосунки з шевченкознавчими центрами, зокрема, Національним музеєм Тараса Шевченка, відділом шевченкознавства Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України, Шевченківським національним заповідником у Каневі.

В.І.Гнатенко – зав.навчальної лабораторії шевченкознавства

Публікації про Т.Шевченка
1.Гнатенко В. "Ой Дніпре, мій Дніпре..." // Літературна Україна. - 12 листопада 1985. - № 37. - С. 6. Також: // В сім"ї вольній, новій. Шевченківський збірник. - Вип. 3. - К., 1986. - С. 219-225.
2. Гнатенко В. Там, де стояла хата Тараса // Сільські вісті. - № 60. - 11 березня 1986. - С. 4.
3. Гнатенко В. "Пішов би я в Україну, пішов би додому" // Сільські вісті. 8 березня 1988. - № 56. - С. 3.
4. Гнатенко В. "Други мої, брати мої рідні..." // В сім"ї вольній, новій. Шевченківський збірник. - Вип. 4. - К., 1988. - С. 319-326.
5. Гнатенко В. "Свою Україну любіть" // Київський університет. - 1994. - № 2. - С. 1, 3.
6. Гнатенко В. Український національний скарб // Київський університет. - 1995. - № 4. - С. 1.
7. Гнатенко В. Вшанування пам"яті Кобзаря в університеті св. Володимира // Київський університет. - 1996. - № 4. - С. 1, 3.
8.Гнатенко В. Шевченкознавчі студії Василя Доманицького //Київський унверситет. - 1997. - № 4. - С. 1, 3.
9. Гнатенко В. Т.Шевченко в оцінці Павлина Свєнціцького // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. - К., 1999. - С. 166-175.
10.Гнатенко В. Шевченкознеавство в Київському університеті. Хронологічний покажчик. Частина перша (1860 - 1930). // Шевченкознавчі студії. Зб. наук. праць. - Вип. 3. - К., 2001. - С. 168-175.
11. Гнатенко В. Олена Пчілка - популяризаторка вшанування пам"яті Т.Шевченка // Леся Українка і родина Косачів у контексті української та світової культур. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24-25 лютого 2001 р., с.Колодяжне. - Луцьк, 2001. - С. 79-82.

© Олена Сірук, 2001 - 2014