Кафедра загального мовознавства та класичної філології

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Історія

Кафедра грецької та римської словесності існувала у складі історико-філолологічного факультету Університету св. Володимира від самих початків його існування. На церемонії відкриття Університету 15 липня 1834 року ординарний професор римської словесності М. Якубович виступив із промовою “De pulchro Platonico” („Про ідею краси у Платона”). Діяльність кафедр класичної філології пов’язана з іменами професора І. Нейкірха, викладачів О. Деллена, К. Страшкевича, М. Скворцова, І. Цвєтаєва, В. Модестова, Ю. Кулаковського, О. Сонні та інших. Основні напрямки їх наукової діяльності: 1) переклади римських і грецьких авторів; 2) розробка проблем античної літератури; 3) створення нормативних граматик латинської мови.

У кінці XIX – на початку XX ст. класичною філологією в Університеті св. Володимира займаються І. Леціус, В. Петр, А. Поспiшиль. Заняття з грецької діалектології та історії грецької мови проводить відомий компаративіст і санскритолог Ф. Кнауер. Після 1917 р. підготовку фахівців у галузі класичної філології було припинено, класичні мови більше не викладалися ні у середніх, ні у ВНЗ Києва, – виняток становив тільки Львівський університет.

Викладання латини було відновлено в Київському університеті в 1936 р. Очолив кафедру латинської мови В. Ф. Субоч. Крім обов’язкового курсу латини, В. Субоч викладає факультативно і давньогрецьку мову. Після Великої Вітчизняної війни кафедру латинської мови очолив В. Петровський, який написав перший українськомовний підручник з латини, виданий 1948 р. Нормативний курс латинської мови упроваджується в навчальні плани філологічного, юридичного, філософського і біологічного факультетів.

У 1948 р. було відновлено відділення класичної філології, але у 1953 р., випустивши 21 фахівця-класика, серед яких були проф. С. Семчинський, проф. Ф. Нікітіна, доц. Ю. Шанін, воно припинило своє існування. У 1946–51 рр. кафедрою латинської мови, яка у той час іменувалася «кафедра класичної філології», завідував проф. А. Білецький, ім’я якого відоме далеко за межами України. На кафедрі розробляли питання, пов’язані із проблемами використання матеріалу класичних мов для відновлення найдавнішого стану індоєвропейських мов, здійснювали лексикологічні, зокрема, етимологічні дослідження матеріалу грецької мови протягом усього її існування, вивчення територіальних варіантів новогрецької мови на території України, дослідження епіграфіки давньогрецьких міст Північного Причорномор’я й загалом грецьких написів на території СРСР. Багато уваги приділяв проф. А. Білецький вивченню знайдених епіграфічних написів Ольвії й Київ. собору св. Софії. 1951-55 рр. кафедрою класичної філології керував чл.-кор. АН УРСР І. Кириченко.

У 1955 р. кафедра класичної філології була об’єднана з кафедрою загального мовознавства, яку на той час очолював проф. А. Білецький. Проф. А. Білецький керує кафедрою загального мовознавства та класичної філології до 1978 р. У цей період працюють такі викладачі, як І. Сунцова, Л. Скалозуб, С. Семчинський, Ф. Нікітіна, О. Буркат, Л. Чуракова, Ю. Шанін, Г. Миронова, Т. Чернишова, В. Яніш, Г. Нікулін, Л. Скорина, З. Філіпович, Н. Яковенко. Незважаючи на відсутність спеціальності «класична філологія», у цей час захищаються дисертації з класичних мов: докторська дисертація А. Білецького (1948) і кандидатські дисертації його вихованців Ф. Нікітіної (1957) та Ю. Шаніна (1968).

Поступово, через обставини, що склалися, кафедра переорієнтовується на загальномовознавчу проблематику: відбулися захисти докторських дисертацій за фахом «загальне мовознавство» Ф. Нікітіної (1973 р.) і С. Семчинського (1974 р.). Проте необхідність забезпечення викладання латини на неспеціальних факультетах обумовила підготовку й видання підручників і посібників із практичного курсу латинської мови. Серед них необхідно назвати українськомовні підручники З. Філіпович «Латинська мова», Н. Яковенко та В. Миронової (Трипуз) «Латинська мова для істориків» (1993) та ін.

З 1958 року при кафедрі діє семінарій з румунської мови і літератури, започаткований проф., завідувачем кафедри (1978-1999) С. В. Семчинським і продовжуваний його учнями доц. В. Чемесом, доц. С. Лучканином та ін. Посмертно вийшов підручник для студентів вищих навчальних закладів С. Семчинського «Румунська мова» (Чернівці, 2007), підготовлений до друку доц. Чемесом В. Ф.

Під керівництвом проф. С. Семчинського на кафедрі створювався енциклопедичний словник-довідник «Мови світу», авторами якого, крім викладачів кафедри, стали провідні мовознавці всієї країни – (бл. 40 др. арк.).

При кафедрі протягом 60–90-их рр. діяла Науково-навчальна лабораторія експериментальної фонетики, тривалий час очолювана її науковим керівником проф. Л. Скалозуб. Нині лабораторія має статус міжкафедральної. У доробку лабораторії численні праці з артикуляторики, акустики живого мовлення багатьох мов світу, фонології тощо. В лабораторії вперше у вітчизняному мовознавстві застосовано нові прийоми дослідження артикуляторної динаміки сегментів мовлення, описано особливості артикуляції звукових одиниць мов світу, зокрема й із застосуванням прийому тензометрування.

У 80-90-і рр. минулого століття кафедра поповнюється випускниками романо-германського та філологічного факультетів Київського університету, які спеціалізувалися на вивченні французької й латинської мов. Це доц. В. Миронова, доц. О. Лефтерова, асист. Н. Пухальська, асист. О. Єрьоміна та ін.

У 1993 р. стараннями проф. С. Семчинського і проф. Ф. Нікітіної було відновлено спеціальність «класична філологія», що зумовило потребу створення українськомовних підручників і посібників для студентів-класиків. Наразі це завдання можна вважати успішно виконаним. Серед навчальної літератури з нормативного курсу латинської й давньогрецької мов для філологів-класиків слід відзначити підручники Н. Яковенко та В. Миронової „Латинська мова” (2002, 2005, 2010), підручники Л. Звонської „Давньогрецька мова” (1997, 2007), “Грецька мова Нового Завіту” (2000, 2002), “Історія грецької мови“ (2005, 2011), „Латинська мова” (2002, 2006, у співавт. з В. Шовковим); „Латинська мова для юристів” (Л. Чуракова, Л. Скорина, 2000). У 2004 р. вийшов друком навч. посібник „Нариси з історії класичної філології” доц. кафедри С. Лучканина, у якому висвітлюються основні етапи у розвитку класичної філології та її місце у загальній історії філології. У 2005 р. світ побачила колективна праця викладачів кафедри „Антична література”. 2006 р. вийшла „Антологія давньогрецької класичної лірики” (автори проф. І. Мегела та О. Левко), де зібрані переклади українською мовою творів Солона, Феогніда, Архілоха, Ксенофана, Алкея, Сапфо, Анакреонта, Піндара тощо. Після тривалої перерви відновлюється викладання таких дисциплін, як давньогрецька мова, історія давньогрецької мови, давньогрецька діалектологія, античне віршування, антична риторика, історія латинської мови, давньогрецька та латинська текстологія, санскритологія та ін.

На сьогодні сфера наукових інтересів фахівців кафедри, які спеціалізуються з класичної філології, може бути представлена таким чином: 1) вивчення українського різновиду середньовічної латини XV-XVI ст. під кер. доц. В. Миронової (дис. В. Миронової „Граматичні особливості латинської актової мови XV-XVI ст. в Україні” (на матеріалі гродських і земських судових актів Галицької, Сяноцької, Перемишльської і Львівської адміністративних округ Галицької Русі) (1999), Н. Бойко «Латинськомовна інскрипція в Україні кінця XVI – початку XVIІІ ст. (лексико-граматичний аспект)» (2006), Р. Щербини „Латинськомовна історіографія в Україні середини XVIІ ст. як мовно-культурне джерело на матеріалі хронік про Визвольну війну українського народу 1648-1657 років)” (2006), О. Косіцької „Латинськомовний текст у церковному житті України кінця XVI – початку XVIІ ст. (на матеріалі латинськомовної документації греко-католицької церкви) (2009), О. Кощій «Мова новолатинської історичної поеми в Україні кінця XVI ст.» (2011); 2) дослідження морфології та синтаксису давньогрецької мови, зокрема системних характеристик дієслова (монографії Л. Звонської: «Внутрішня структура давньогрецької мови: система морфології» (1999); «Внутрішня структура давньогрецької мови: система синтаксису» (2000); «Генеза парадигми темпоральності у давньогрецькій мові» (2005) та її ж докт. дис. “Становлення парадигми темпоральності в давньогрецькій мові” (2007); 3) вивчення давньогрецького філософського дискурсу під прагмалінгвістичним кутом зору (дис. А. Поліщук (Шадчиної) „Текстотвірні функції епістемічної модальності в давньогрецькому філософському дискурсі” (2005); 4) дослідження мови грецької історичної прози ІІ-ІІІ ст. з погляду архаїзаторських тенденцій елліністично-римського періоду (дис. О. Лазер-Паньків „Архаїзаторські тенденції у мові грецької історіографії ІІ-ІІІ ст.” (2007); 5) розробка методики викладання класичних мов (монографія В. Шовкового „Герменевтичні засади навчання давньогрецької мови студентів-філологів” (2010) та його ж докторська дисертація «Методична система навчання давньогрецької мови майбутніх філологів на засадах герменевтичного підходу» (2011); 6) дослідження грекомовної християнської літератури (дис. О. Кожушного «Лексико-стилістичні характеристики та жанрова спадкоємність візантійської гімнографії ІІІ-VIII cт.» (2008), дис. А. Крокіс „Функціонально-стилістичні особливості гомілій Іоанна Златоуста” (2011), переклади творів Василя Великого («Гомілії» (2006), «Морально-аскетичні твори» (2007) Л. Звонської); 7) створення довідкових і мультимовних тематичних лексикографічних праць, де представлені матеріали мов європейської античності (латини і греки) у порівнянні з сучасними європейськими мовами (франц., італ., англ., нім.).

З 1998 року (рік першого випуску фахівців з класичної філології) на кафедрі починають працювати випускники: д. пед. н., доц. В. Шовковий, к. філол. н., доц. Н. Корольова (Бойко), к. філол. н., доц. А. Поліщук (Шадчина), к. філол. н., асист. Л. Лазер-Паньків, к. філол. н., асист. О. Кощій (Осауленко), к. філол. н., асист. Ю. Письменна, к. філол. н., асист. Н. Руда, к. філол. н., асист. О. Кожушний, асист. І. Штиченко (Кобилянська) та ін.

Головною особливістю класичних студій кафедри є те, що вони враховують останні досягнення мовознавчої думки, дослідницькі пріоритети антропологічної парадигми наукового гуманітарного знання і розгортаються на тлі широкої палітри сучасних загальномовознавчих ідей. У 2002 р. вийшла друком монографія І. Голубовської «Этнические особенности языковых картин мира», виконана на матеріалі 4 мов світу – укр., рос., англ. та кит. (2004 – „Етнічні особливості мовних картин світу”, 2004 – докторська дисертація „Етнічні константи мовної свідомості”), що заклало основи для формування на кафедрі осередку вивчення контрастивної етнолінгвістики, когнітивістики та лінгвокультурології (канд. дис. Ю. Письменної «Етнічні особливості концептуалізації дійсності мовами європейського культурного ареалу (на матеріалі лексики і фразеології української, російської, англійської та італійської мов)» (2008), І. Корольова «Комунікативна ситуація «виправдання»: функціонально-прагматичний та лінгвокультурний аспекти (на матеріалі української, російської та англійської художньої прози ХІХ ст.)» (2008), монографія «Комунікативна ситуація „виправдання”: прагматичний та лінгвокультурний виміри» (2009), Н. Рудої «Мовна репрезентація категорії демінутивності: універсальне та ідіоетнічне» наук. кер. доц. В. Чемес (2009), В. Богуцького «Мовні моделі простору як національно-культурний феномен (на матеріалі української, англійської та іспанської мов)» (2010).

У 2008 р. кафедра одержала грант Державного фонду фундаментальних досліджень № Ф25/159-2008 (08ДФ044–01) „Теорія та практика вивчення класичних та сучасних мов у світлі настанов нової антропологічної парадигми у мовознавстві”, у рамках якого підготовлено до друку багатомовний юридичний словник-довідник під керівництвом проф. Голубовської Ірини Олександрівни.

На кафедрі розвивається також соціолінгвістичний напрямок, започаткований проф. С. Семчинським і продовжений його учнем доц. В. Чемесом, у колі інтересів якого проблеми функціонування української мови за кордоном, проблеми міжмовної інтерференції, мовно-етнічної самоідентифікації особи в багатомовному поліетнічному середовищі відповідних регіонів України, про що йдеться, зокрема у колективній монографії, виданій за матеріалами Міжнародного наукового проекту при Інституті романістики Лейпцизького університету (Німеччина) «Мова та ідентитет у ситуаціях багатомовності. Мовна ідентифікація в поліетнічних районах Східної Європи (Р.Молдова та Україна)» (Лейпциг, 2009).

Соціолінгвістичний напрямок наукових досліджень, започаткований проф. Семчинським С.В., на кафедрі активно розвиває доц. Гриценко С.П., в колі наукових інтересів якої є проблема міжмовної взаємодії як універсального лінгвального феномена: обгрунтування типології взаємодії мов, окреслення шляхів, напрямів та інтенсивності мовних впливів, встановлення типів змін мови-реципієнта під впливом іншої мови, дослідження семантичної інтерференції, окреслення специфіки впливу «мертвої мови», осмислення соціомовного статусу взаємодіючих ідіомів (монографія «Лексичні латинізми в українськомовних текстах кін. XVI – XVII ст.»).

Останнім часом на кафедрі започатковано лінгвоісторіографічний напрямок, у річищі якого працює доцент кафедри С. Лучканин. Підготовлена до друку монографія під назвою «Загальномовознавчі теорії в історії української\ та румунської лінгвістик». До кола філологічних інтересів доц. С. Лучканина входять румуністика, діахронні виміри пареміології, історія філології.

Кафедра загального мовознавства і класичної філології постійно працює над створенням різноманітних посібників та навчально-методичних матеріалів: навч. курс «Основи мовознавства і теорії комунікації для дистанційної освіти» (В. Чемес, 2002), „Вступ до мовознавства” (ч. 1 - 2007, ч. 2 – 2010; колектив авторів, відп. ред. І. Голубовська); „Русские идиомы: история и функционирование (2007, І. Голубовська); “Laugh & Learn” (2004, укл. І. Голубовська); «Тестові завдання для модульного контролю з класичних мов для студентів перших курсів» (колектив авторів, відп. ред. В. Шовковий, 2008); „Медична та біологічна латина. Основи термінології. Навч. посібник” (О. Михайлова, співавт. Г. Кононко), „Латинська мова для студентів юридичних факультетів. Навч. посібник” (С. Ничаюк, 2006), «Матеріали до курсу «Культура Давньої Греції та Риму» (О. Лазер-Паньків, 2008), „Lingua Latina curiosa. Навчальний посібник” (Н. Бойко, 2008), „Оригінальні тексти давньогрецьких авторів (хрестоматія з коментарями)” (В. Шовковий, 2009), „Латинські сентенції (крилаті латинські вислови) з історико-літературним коментарем” (С. Лучканин, 2009), «Давньогрецька мова» (Л. Звонська, 2009), «Українсько-давньогрецько-латинський словник» (Н. Бойко, В. Миронова, 2010), «Давньогрецька мова в таблицях: Фонетика. Морфологія» (Л. Лазер-Паньків, О. Кощій, 2010), «Латинська мова» (Н. Яковенко, В. Миронова, 2010), «Синтаксис латинської мови. Практична частина» (Н. Бойко, 2011), «Давньогрецька мова: Підручн. для філософів», «Історія грецької мови» (Л. Звонська, 2011), «Латинська мова для правознавців: практикум» (С. Ничаюк, 2011), «Lingua Latina iuridicialis. Латинська мова для юристів» (В. Шинкарук, 2011), «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики» (І. Голубовська, І. Корольов, 2012), «Багатомовний юридичний словник-довідник» (відп. ред. І. Голубовська, І. Штиченко, 2012), «Тематичний базовий словник латинської мови» (О. Єрьоміна, 2012) та ін.

При кафедрі сформувався і перекладацький осередок – С. Семчинський, В. Чемес, С. Лучканин, Л. Звонська, О. Кощій, О. Левко, О. Кожушний, у доробку яких переклади наукової, релігійної та художньої літератури з румунської, давньогрецької та латинської мов.

© Олена Сірук, 2001 - 2014