Кафедра російської мови

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

На кафедрі російської словесності (ровесниці університету), яка згодом отримала назву кафедри російської мови та словесності, викладали професори М.Т. Костир, О.І. Сєлін, І.П. Хрущов, І.М. Жданов, у 80-х роках XIX ст. - О.І. Соболевський, відомий своїми роботами в галузі історії російської мови, діалектології, палеографії; П.В. Владимиров, у 90-х - А.М. Лобода. П.В. Владимиров, який після О.І. Соболевського до 1900 року керував кафедрою і читав курси історії російської мови, історичної й сучасної діалектології, використовував у своїх наукових розвідках українські рукописні матеріали, що сприяло розробці питань історії давньої української літератури.

В.М. Перетц, окрім літературознавчих, читав і мовознавчі курси, зокрема старослов’янську мову, російську діалектологію. Окремі спостереження вченого й досі становлять певну цінність для історії літературної мови. З його ім’ям пов’язана й велика науково-дослідна робота. До опрацювання місцевих матеріалів В.М. Перетц залучав і своїх учнів. Протягом 1903 - 1914 років видатний філолог опублікував понад 100 праць із різних питань російської й української літератур.

З організованого В.М.Перетцом у 1907 році “Семінарію російської філології”, учасники якого вчилися працювати передусім із першоджерелами, вийшли такі фахівці в галузі давньої російської й української літератур, як В.П. Адріанова-Перетц, С.О. Бугославський, М.К. Гудзій, О.К. Дорошкевич, М.Я. Калинович, Б.О. Ларін, С.І. Маслов, В.І. Маслов, О.А. Назаревський, М.О. Драй-Хмара, М.К. Зеров, П.П. Филипович, Д.І. Чижевський, І.І. Огієнко та ін.

Після переїзду В.М. Перетца в 1914 р. до Петербурга його курси стали читати В.О. Розов, С.І. Маслов, О.А. Назаревський, пізніше нові власні спецкурси, переважно з історії давньої російської літератури, викладали М.К. Гудзій, В.І. Маслов, Ф.П. Сушицький та ін. Після В.М. Перетца кафедру російської мови до 1950 р. очолював відомий мовознавець і славіст М.К. Грунський (під час війни очолював усі мовознавчі кафедри), який досліджував мову старослов’янських пам’яток, граматику й історію слов’янських мов, брав активну участь у підготовці сучасного українського правопису.

У 1915 - 1918 рр. на цій кафедрі на посаді приват-доцента, а згодом і професора працював І.І. Огієнко, що став згодом відомим українським мовознавцем, істориком церкви, державним і культурно-освітнім діячем.

У повоєнні роки кафедри російської мови та історії російської літератури існували вже окремо. Кафедрою російської мови керували: доц. М.М. Стаховський (1950 - 1965), доц. В.О. Сиротіна (1965 -1977), проф. М.О. Карпенко (1977 - 1991; з 1996 р. - академік АН ВШ України); з 1991 р. її очолює проф. О.С. Снитко. У різні роки на кафедрі працювали доц. М.О. Семенов, доц. М.С. Зарицький, доц. Л.І. Колоколова, доц. Л.Ф. Ціпцюра, доц. А.Ф. Папіна, доц. В.І. Макаров, доц. О.О. Володимирська. Нині кафедра, на якій працюють проф. Л.О. Кудрявцева, проф. Н.В. Слухай, доц. О.О. Бондаренко, доц. Л.О. Медвєдєва, доц. І.А. Кулінич, доц. Л.П. Дядечко, доц. Л.І. Шахова, асист. С.Х. Тоцька та ін., забезпечує читання нормативних курсів із сучасної російської мови, історії російської мови, історії російської літературної мови, діалектології, старослов’янської мови, стилістики, методики викладання російської мови в середній школі, а також спецкурсів, присвячених основам мовленнєвої діяльності, особливостям художнього образу в культурно-мовній традиції східних слов’ян, становленню орфографічної норми в російській та українській літературних мовах, актуальним питанням історичної лексикології східнослов’янських мов, лексико-семантичній системі мови, мові міста, мові засобів масової інформації та ін.

  • Снитко О.C.
  • Кудрявцева Л.О.
  • Слухай Н.В.
  • Бондаренко О.О.
  • Медвєдєва Л.о.
  • Кулінич І.А.
  • Дядечко Л.П.
  • Шахова Л.І.
  • Тоцька С.х.
© Олена Сірук, 2001 - 2014